КОРА, РИ,
Кора, ри, ж. Кора. Короста ні велика, ні мала, як дубова кора. Ном. № 8163. Ум. Кірка.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 282.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КОРАБЕЛЬ, БЛЯ́, →← КОРІНЬКОВИЙ, А, Е.